«У їхніх серцях жила Україна»

(бесіда)

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Майдан героїв з почестю ховає.

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю

В його садах довічно проживати.

Вони завжди залишаться в строю,

Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,

душа яких летить під небесами.

Ніхто із вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина

Багато з вас в коханні не признались.

Надворі скоро втішиться весна.

Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

 Бібліотекар.   «Небесною сотнею» називають  українців,  які загинули в центрі  Києва,  на Майдані,  на вулицях Грушевського та Інститутській. Загинули під час масових акцій протесту  протягом зими 2013-2014 років. А найстрашнішими та найтрагічнішими була ніч з 18 на 19 лютого – ніч Апокаліпсису, як назвали її пізніше, після якої наступив  «чорний четвер» – 20 лютого. Саме в ці дні на очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Під час кровавих сутичок та від куль снайперів на Майдані загинуло близько сотні  людей. Нерівною була ця боротьба. Сила – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.

  Ведучий . Чому Небесна Сотня? На Майдані був прийнятий розподіл на сотні, аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів, звідки приїхали люди, наприклад  Львівська сотня, Донецька сотня, Дніпропетровська  та ін..

  Загиблих назвали НЕБЕСНОЮ Сотнею. Вважають, що їхні душі потрапили до раю, і з неба Сотня продовжує охороняти Україну.  Сотні історій, сотні людських життів, сотні героїв! Сьогодні ми їх згадуємо, бо не маємо права забувати!

"Гіркої пам’яті ковток"

 (урок патріотизму)

   Бібліотекар І.      Шановні присутні! 15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів - афганців. Сьогодні ми з вами дізнаємось про події, героїв цієї страшної війни. Нам дуже хочеться, щоб поезії, пісні,  вистраждані в Афганістані і про Афганістан, пройшли крізь ваші юні серця, і ви зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто не дожив , не доспівав, не до кохав.

Що ми знаємо про афганську війну ? Можна розказати про ту страшну неоголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років мовою цифр, будь-яка війна у цифрах – це моторошно й страшно.29 років тому, 15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Аму - Дар’ю, генерал  Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни.  Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю. У рідні домівки не повернулися 13 тисяч 833 юнаки колишнього Радянського Союзу, 312 – пропали безвісти, доля 330 – невідома.

  Айстопер перегляд "Тарасе наш Кобзарю всюди, Приходиш нині ти, як свій"
 Вступне слово бібліотекаря Березень В Україні часто називають Шевченковим.

 І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним.Тарас Гигорович Шевченко - велика й невмируща слава українського народу. У його особі україньський народ ніби об'єднав найкращі  сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі. Під думи народні  налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його  полум'яному слові все те що таїлося в глибині народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші

душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ,

свою Україну.Український народ свято вшановує пам’ять свого безсмертного пророка, поета. Кожного року ми відзначаємо Шевченківські дні. Линуть над світом вірші та пісні, написані Шевченком. А його величний образ постає у нових ліричних творах поетів. Звисока споглядає Тарас на свою Україну. Бо безсмертна слава народного поета – патріота.

Літературний вечір "Твоє Кобзарю, слово не вмре не поляже"

    Наш святковий захід присвячений великому поету України  Тарасу Григоровичу Шевченку, творчість якого знають і люблять всі народи світу. Т. Шевченко звеличив Україну, Звеличив весь український народ.Згадаємо всім серцем Шевченкійських творів. Пройдемося їхнім духом, тим самим Зможемо виконати поетові заповіти: А що нам заповідав Кобзар?

              Учітеся, читайте,

              І чужому научайтесь,

              Й свого не цурайтесь,

              Бо хто матір забуває,  

              Того бог карає,

              Того діти цураються, 

              В хату не пускають.                                                         

            

До дня Соборності " З  Україною в серці"

День Соборності - свято України, яке відзначають 22 січня в день оголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїноської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні відзначають з 1999 року. Свято втановлено в Україні ... враховуючи велике політичне та історичне значення об' єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави.

                      "Шляхами болю й Перемоги"

 Тематичний вечір

 

                                                        Ніхто не забутий.

                                                                   На полі ніхто не згорів.

                                                              Солдатські портрети

                                                                             На вишитих крилах пливуть.

                                                                                                       Б.Олійник.

      Щороку в травні ми вдзначаємо перемогу над фашизмом у Другій світовій війні. Сім десятиліть віддаляють нас від тих памятних подій, коли відлунали залпинайбільшої в історії людствавійни, яка тривала не один рік. 9 травня- День нашої гордості, величі, мужності і відваги, нашої пам'яті. Ми у вічному боргу перед тими, хто подарував нам МИР, ВЕСНУ, ЖИТТЯ. Також в бібліотеці було організована книжкова виставка "Подвиг Переможців жили у віках"

 

 

 

 

     "Твій біль Україно, дзвони Чорнобиля"

  Екологічна година

           Гіркий полин, росте терпкий -

            Незнана вся у нім дорога

                        Неспокій сум, та жаль дзвінкий,

                  Живе у ньому біль - тривога.

                                                         А. Гагін

              Чорнобиль - це вже історія України, тому дітей треба навчати волівати за минуле      своєї держави, сприймати її такою, яка вона є , до того ж формувати загально розвинену людину, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу.

 

 

 

26 квітня! В пам'яті українськрго народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викрислити із нашої пам'яті - неможливо . Нам потрібно незабувати їх ніколи і тому ми щороку вшановуємо  світлу пам'ять. Ліквідатори в нас хлопці відійшли у вічність тому ми їх вшановуємо хвилиною мовчання і зачитуємо їхні прізвища.